Article in other languages:
- شامانية
- Şamanizm
- Шаманизъм
- Xamanisme
- Šamanismus
- Siamanaeth
- Shamanisme
- Schamanismus
- Σαμανισμός
- Shamanism
- Ŝamanismo
- Chamanismo
- Šamanism
- شمنباوری
- Šamanismi
- Chamanisme
- Sjamanisme
- Avapaje
- שמאניזם
- Sámánizmus
- Dukun
- Sciamanesimo
- シャーマニズム
- შამანიზმი
- 샤머니즘
- Šamanizmas
- Sjamanisme
- Sjamanisme
- Sjamanisme
- Szamanizm
- Xamanismo
- Paqu_yachaq
- Шаманизм
- Šamanizam
- Shamanism
- Šamanizmus
- Šamanizem
- Šamanizam
- Schamanism
- షామానిజం
- ชาแมน
- Şamanizm
- Шаманізм
- 萨满教
Шамані́зм — віра в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу.
Найбільш типова особливість шаманізму — застосування методів екстатичного спілкування з надприродними силами і у зв'язку із цим виділення особливих осіб, яким приписується здатність такого спілкування.
Особливості шаманізму (шаманізм володіє наступними особливостями, які можуть значно варіюватися від регіону до регіону): • Шаман є обранцем духів. Це означає, що шаманами стають не по своїй волі, не унаслідок навчання, а по волі духу, що вселяється в шамана. Іноді зустрічається термін шаманська хвороба. • Шаманізм спирається в першу чергу на індивідуальний досвід, який майже не накопичується у вигляді книг і канонів. Критерієм істинності завжди є індивідуальні екстатичні переживання конкретного шамана. • Шаман, як правило, не може повністю контролювати дух, який в нього вселяється або з яким він спілкується, він служить скоріше посередником при спілкуванні з духами. • Шаман може вивчати дух, спираючись на особистий досвід, і складати свої карти всесвіту, які, як правило, суто індивідуальні. Шаман робить екстатичну подорож, щоб • зустрітися віч-на-віч з небесним богом і передати йому приношення від своєї общини • відшукати душу хворого, яка, як вважається, заблукала далеко від тіла або була викрадена демонами; • доставити душу померлого до її нового притулку; • нарешті, збагатити свої знання за рахунок спілкування з надприродними істотами. Готуючись до екстатичної подорожі, шаман надягає ритуальний костюм і б'є в бубон (або грає на спеціальному інструменті). Під час екстазу він може перетворитися на дикого звіра і накинутися на інших шаманів. Здатність шамана подорожувати в інші світи і бачити надприродні істоти (богів, демонів, духів померлих тощо) послужила вирішальним чинником пізнання смерті. Поширеним уявленням в сибірському шаманізмі є уявлення про три світи: верхньому (небесному), середньому (земному) і нижньому (підземному). Шаман — людина, яка, завдяки небесному обранню, здатна за допомогою Світового Дерева переміщатися між світами для досягнення практичної мети: зцілення хворого, прогнози і т. д.
Шаманство є породженням віри в існування злих духів, намагання у спілкуванні з ними використати посередників. Приблизно 6 тис. Років тому розпочався перехід до патріархату. Основними видами виробничої діяльності стали скотарство і землеробство. Займалися цією працею чоловіки, оскільки вони володіли мисливським знаряддям. Головна роль чоловіка в господарському житті зумовила його пріоритет і в господарському управлінні. Необхідність утримувати людей, які нічого не виробляють, і керівна роль чоловіка в суспільстві були втілені в шаманстві.
Шаманство характеризують:
1 Поява професійних служителів культу.
Вперше в історії релігії виникла група людей, які засоби для існування значною мірою або повністю здобували за рахунок виконання релігійних обрядів. Хоча в особі шаманів заявило про себе духовенство, церкви ще не було. Шамани не мали власної організації, а діяли в рамках родоплемінних структур, підкоряючись ватажкам роду і племені.
2 Виокремлення головного об'єкта релігійного поклоніння — шаманських духів. За уявленнями давніх людей, ці духи служили шаманові, виконували його волю, допомагали пізнавати таємниці, билися зі злими духами.
3. Головна роль чоловіка в релігії. В уявленні тогочасної людини кількісно духів-жінок витіснили духи-чоловіки. Серед професійних служителів культу були й жінки, але з розпадом родового ладу їх ставало все менше.
4. Використання істеричних нападів як засобів виконання релігійних обрядів.
У багатьох народів шамани входили в екстаз і доводили себе до нервових нападів, що призводили до психічних захворювань. Часто саме душевнохворі ставали шаманами через свою незвичайність і обмежену здатність до суспільне корисної праці.
5. Використання оманливих дій як засобів виконання релігійних обрядів. Релігія виникла без будь-якого обману. І лише на стадії шаманства до несвідомого одурманення додався свідомий обман, який став водночас і засобом від правлення релігійних обрядів, і однією з додаткових причин збереження релігійності. Деякі народи Азії, Австралії та Америки й тепер перебувають під впливом шаманства.
В усіх сучасних релігіях існують елементи шаманства; професійні служителі культу, уявлення про те, що священики перебувають в особливих відносинах із світом духів, що головні представники надприродного світу — чоловічої статі, екзальтація тощо.
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела.
Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.
|
 |
Це незавершена стаття з релігії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Questions for article: