Філософія

Article in other languages:

Розмірковування вночі (1891)

Філосо́фія (від грец. φιλοσοφια - в дослівному перекладі означає: "пошук істини", "любов до мудрості", "любов до знань") - людське мислення, один з видів людської життедіяльності, теоретична форма світогляду; особливий вид мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі. Предметом філософії є відношення людини і світу.

Поняття "філософія" утворене від стародавнього поняття "софії", яке за значенням є близьким до таких понять як "правда", "істина", "вища, божественна мудрість", "премудрість" і дослівно означає "любов до істини", "любов до мудрості", "пошук істини", "прагнення пізнати істину, правду". З точки зору древніх справжє знання, премудрість, істина, правда, в усій повноті доступна лише Божеству (Богу або богам) і одночасно з тим є одним з проявів Божества. Людям дано володіти лише частковими, неповними знаннями про дійсність, осягнути істину в усій повноті їм на жаль не дано. Але у них є можливість на протязі життя займатися пошуком істини, збільшувати власні знання з метою якомога ближче наблизитися до неї, тобто до Божества. Тому заняття пошуком істини, заняття філософією гідне справжньої людини. Запровадження поняття "філософія" приписується грецькому мислителю Піфагору (з Самосу). При цьому згідно деяких джерел давні греки і Піфагор запозичили своє вчення у стародавніх близькосхідних народів, переважно семітського походження, де це вчення називалось "каббала" (в дослівному перекладі - "пошук", "розкриття") - єгиптян, вавілонян, халдеїв, іудеїв і т.д. При цьому пізніше набула поширення думка, що саме греки придумали філософію, хоч з точки зору первісного значення поняття це твердження очевидно є абсурдним, так як кожна людина протягом свого життя мислить і вчиться, а отже займається пошуком істини і знань про навколишній світ в тому чи іншому вигляді. Стверджувати, що саме греки придумали філософію - це означає повністю забути про ту велику кількість шукачів істини - мудреців, вчених і вчителів, що були у кожного народу і племені з найдавніших часів. Звичайно при цьому ніхто не заперечує внесок стародавніх греків у розробку нових методів і форм пошуку істини, який справили значний вплив на світогляд і пошук істини у різних народів світу в подальші часи. Зокрема слід згадати, що в християнстві Божественна Істина (Софія, Логос, Слово) з самого початку розглядалася як один з проявів Всевишнього і часто ототожнювалася з Ісусом Христом (прояв Істини у людській подобі). Дослідженням того, що є істина (тобто пошуком істини) у ідеологічних межах, накладених церквою на землях України займалися мислителі з часів Київської Русі. Саме в цьому розумінні можна говорити про розвиток філософії (пошуку істини) на землях України з найдавніших часів.


Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнуючий характер знання, принциповий людиноцентризм, прагнення досягти абсолютів та ін. Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибоке і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості підвалин власного буття. Філософія виникає як спроба знайти відповіді на основні світоглядні питання за допомогою міркування з метою орієнтації людини в світі. На відміну від окремих наук, що вивчають деякі області дійсності, предметом філософії є найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнаня, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури, її світоглядних структур. Таким чином філософія - це раціональна самосвідомість людства, наслідки його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини в світі.

«Філософія важливіша від дихання, бо значно важливіше добре жити, чому навчає філософія, ніж просто жити, що залежить від дихання.» Кратер Фіванський

Auguste Rodin - Grubleren 2005-02.jpg

Зміст

Риси філософського мислення

Філософське мислення

  • має гранично широкий рівень узагальнення, що виходять на межу буття і небуття
  • постає формою людського самоусвідомлення, мисленням під кутом зору людини, її життєвого вибору
  • окреслює дійсність не лише такою, якою вона є, а й такою, якою має бути
  • є більшою мірою мисленням про мислення, ніж мисленням і думкою про якусь реальність
  • постає внутрішньопов’язаним, логічно послідовним, аргументованим та обґрунтованим
  • прагне поставити і розв’язати граничні, абсолютні проблеми людського буття

Зазначені риси філософського мислення резумуються тим, що саме у філософії та за допомогою філософії людина заявляє про своє бажання взяти на себе саму відповідальність за свідоме вирішення своєї життєвої долі. Тобто тою мірою, якою людина здатна на сьогодні осмислити та зрозуміти себе і своє становище у світі, тою мірою, якою вона просякнута рішучістю пройти усю можливу дистанцію розумового прояснення своєї життєвої ситуації, - саме тою мірою вона філософствує або постає філософом

«Філософія є наукою про причини, або про "чому?"» М.? Гегель

Особливості предмету філософії

Поль Гоген Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди ми йдемо
  • її предмет є історично змінним, оскільки історично змінними постають самовиявлення та самоусвідомлення людини
  • уся історія філософії фактично входить у окреслення її предмету, оскільки лише за такої умови ми здатні окреслити "топографію" людськості
  • філософія постає своєрідною формою збереження та забезпечення історичної неперервності людської свідомої самоідентифікації

Отже, філософія покликана тримати увесь час у полі уваги та у актуальному стані всі основні виявлення людини як людини.

Структура філософії

Відповідно до сфер реальності виділяють:

Функції філософії

  • світоглядна - філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з’ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей
  • пізнавальна - завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія оздоблює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань
  • логічна - філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції у міжіндивідуальних та соціально-культурних діалогах
  • соціально-адаптивна - філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію
  • критична - проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу
  • виховна - філософія прищіплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.

Усі вищезгадані функції мають як індивідуально-особисте, так і суспільне значення

Філософія в культурі

Філософія займала і займає важливе місце в культурі людства - всіх матеріальних та духових продуктів і цінностей, створених людьми, на відміну від природи, що виникає й існує без стороннього втручання. Стародавні греки виділяли три розділи культури:

Важливо відзначити й те, що філософія і мистецтво надають суттєвої ваги людському самовідчуттю та інтуїції, проте розходяться вони у тому, що філософія постає розумовим осягненням світу, а мистецтво подає його через почуття та переживання. Вихідною формою думки для філософії є поняття, а вихідною формою художньої творчості постає художній образ. Мистецтво до того ж надає вирішального значення уяві як творця, так і тої людини, яка сприймає його твори, а тому воно зображує дійсність із значною долею умовності, хоча ця умовність постає своєрідним способом проникнення у глибини процесів дійсності.

Філософія в медицині

У своєму історичному розвитку філософія і медицина завжди були тісно пов’язані. Як вважав ще Демокріт, лікарське мистецтво зцілює хвороби тіла, а філософія визволяє душу від пристрастей. Невипадково багато видатних філософів були лікарями, і, фактично, всі видатні медики були своєрідними філософами. Сучасні філософія і медицина мають багато спільного, зокрема наступне:

І в нас час зберігають своє значення слова великого філософа і лікаря Демокріта про три плоди філософії: дар добре мислити, дар добре говорити і дар добре діяти.

«Істинний філософ - це лікар, але такий, що недозволяє своїм пацієнтам здогадатися, що він їх лікар, він при цьому обслуговує їх у відповідності до їхньої природи, тобто лікує їх, виходячи з них самих і через них самих.» Людвиг Феєрбах

Філософія в релігії

Філософію та релігію споріднює те, що вони постають різновидами світогляду, тобто те, що вони надають людині найважливіші життєві орієнтири. Обидві вони також базуються на вірі, тобто на безумовному сприйнятті певних положень у якості істинних, утой час як філософія, базуючись на дискурсивному усвідомленому мисленні, намагається усе розглядати критично та доводити те, що розглядається, до рівня розуміння. До того ж - релігія, це не лише ідеї та погляди, а й соціальний інститут, певні ритуали і навіть певний спосіб життя; філософія ж була та залишається інтелектуальною формою світоосмислення. Філософія залишає на вирішення самої людини питання про те, з чим вона погодиться, із чим - не погодиться, та, врешті, як саме буде потім вирішувати свої життєві питання.

Філософія Стародавнього Сходу

Особливості філософії Стародавнього Сходу

Confucius - Project Gutenberg eText 15250.jpg

Насамперед не може не викликати симпатій властивий східній думці момент незацікавленого духовного самозаглиблення, невтомного прагнення шукати найціннішого у глибинах людського духу, шукати заради самого пошуку. Ця "зацікавлена відстороненість" - вічна таємниця східної філософії.

По-друге, парадоксальним виглядає прагнення східної мудрості досягти стану повного розчинення індивідуального в загальному, прагнення зануритися у первісну порожнечу, первісну світову тишу. Герман Гессе, німецький письменник коментує це так:

«Коли власне Я буде цілком подолане й умре, коли замовкнуть у серці всі порухи й пристрасті, тоді має прокинутись заповідне в людському єстві, найпотаємніше, що вже перестало бути власним Я, - прокинеться велика таїна».

Нарешті не може не вражати побудова східної думки, яка нібито розчиняє слова, залишаючи нас у полоні чистих сенсів. Наприклад:

Одного разу Чжуану Чжоу наснилося, що він - метелик, метелик, що весело пурхає. Він насолоджувався від усього серця і не усвідомлював, що він Чжоу. Раптом прокинувся, здригнувся, що він Чжоу, і не міг зрозуміти: чи снилося Чжоу, що він метелик, чи метеликові, що він Чжоу. Це й зветься перетворенням речей...

Антична філософія

Діоген Синопський із собаками на картині Жерома

Етапи розвитку античної філософії

Особливості античної філософії

Умови, що сприяли появі феномену античної філософії

  • географічно-кліматичні - розміщення Балканського півострова, де починається розвиток античної філософії, на перетині трьох континентів, сприятливий клімат, наявність різних кліматичних зон ( гори, ріки, затоки )
  • культурно-історичні - Стародавня Греція перебувала в інтенсивних контактах із давнішими цивілізаціями, зверталась до їх здобутків та вміла їх оцінити, переосмислити і використати
  • соціальні - високий рівень розвитку соціальних стосунків та діяльності, різноманітність напрямів життєдіяльності, існування полісної форми організації життя, демократичний устрій, інтенсивні контакти між містами
  • відносна зрозумілість античної міфології та її близькість до людини
  • талановитість, активність та рухливість греків

Філософи Стародавньої Греції

Середньовічна філософія

Філософія Ренесансу

Філософія Реформації та Контр-реформації

Філософія Нового часу та Просвітництва

Німецька класична філософія

Марксизм-Ленінізм

Філософія XX століття

Аналітична філософія

За країною

Україна

Японія

Дивіться також

Література

  • Причепій Э. М., Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія: посібник — К.:"Академія", 2001.

Посилання

Філософія
Східна філософія  · Західна філософія
Історія філософії
Галузі
Філософія ...
Школи
Аверроїзм  · Аналітична філософія  · Арістотелізм  · Ашарі  · Гегельянство  · Гедонізм  · Герменевтика  · Гуманізм  · Деїзм  · Деконструкція  · Деонтологія  · Діалектичний матеріалізм  · Досократські філософи  · Дуалізм  · Екзистенціалізм  · Емпіризм  · Епікурейство  · Епіфеноменалізм  · Етика чесноти  · Ідеалізм  · Квієтизм  · Континентальна філософія  · Лібералізм  · Логічний позитивізм  · Марксизм  · Матеріалізм  · Монізм  · Мутазиліти  · Натуралізм  · Неоплатонізм  · Нігілізм  · Нові філософи  · Нью-ейдж  · Об'єктивізм  · Пантеїзм  · Партикуляризм  · Платонізм  · Позитивізм  · Постконструктивізм  · Постмодернізм  · Прагматизм  · Провіденціалізм  · Раціоналізм  · Реалізм  · Релятивізм  · Скептицизм  · Стоїцизм  · Структуралізм · Схоластика  · Трансцендентна філософія  · Утилітаризм  · Феноменологія  · Фізикалізм  · Філософія Авіценни  · Філософія Канта  · Філософія простої мови  · Франкфуртська школа  · Функціоналізм
Портал Філософія  · Категорія Філософія

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F

Questions for article: Пантеїзм Джордано Бруно, Посібник з Філософії, Причепій Філософія, Середньовічна арабська філософія, Філософське вчення про суспільство, , філософія франкфуртської школи, причепій філософія, причепій філософія

This article is from Wikipedia. All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License.


IHS Europe: Infrared Heating Systems for Home and Business.