|
Старий Заповіт - одна з двох частин Біблії, в його основі лежить "Танах" та поділяється на книги Закону (Тора), Пророків (Невіім) та Писання (Кетувім), що в свою чергу поділяються на історичні, поетичні та повчальні твори.
У найпершому значенні слово "заповіт" означає якби "договор", спочатку укладений між єдиним Богом та Авраамом, а потім між Богом та усім народом давнього Ізраїлю на горі Синай.
Усі книги Старого Заповіту були написані до народження Ісуса з Назарету, котрий разом зі своїми учнями започаткував Новий Заповіт.
Більшість вчених вважає, що Старий Заповіт було укладено у період між 5-м та 2-м сторіччами до н.е. Однак деякі частини С.З. були створені значно раніше.
Розповідає про історію Створення Світу, життя єврейського народу та його взаємовідносини з Богом та іншими народами.
Закон
До книг Закону (Тора) відносять п'ять творів:
Пророки
До Пророків (Невіім) відносяться:
Писання
До розділу Писання (Кетувім) належать наступні твори:
Зовнішні посилання
Див. також
Questions for article:
|